- зривати
- -а́ю, -а́єш, недок., зірва́ти, зірву́, зі́рвеш, док., перех.1) Надломивши, відокремлювати від стебла, кореня і т. ін. (листок, квітку, плід тощо).2) Рвучко відокремлювати що-небудь прикріплене. || Рвучким рухом знімати, стягати що-небудь із когось, чогось. || безос. || Руйнувати (про силу води, вітру та ін.). || безос. || Відокремлюючи верхній шар чого-небудь (пилу, піску, снігу і т. ін.), підносити вгору. || перен. Примушувати кого-небудь швидко покидати, залишати щось (місце перебування, роботу і т. ін.).3) Примушувати кого-небудь дуже швидко, рвучко вставати, підніматися, рушати кудись. || безос.4) Руйнувати що-небудь за допомогою вибухової речовини, вибухом.5) Псувати (різь, нарізку і т. ін.) необережним рвучким рухом, сильним натисканням.6) Перешкоджати здійсненню, виконанню, проведенню чого-небудь.7) розм. Вимагаючи, одержувати.8) перен. Бути причиною чого-небудь, викликати щось. || Зчиняти що-небудь.9) заст. Припиняти зв'язки, знайомство і т. ін. з ким-, чим-небудь.••
Зрива́ти го́лос — надмірним напруженням пошкодивши голосові зв'язки, втрачати голос.
Зрива́ти злість перев. на кому — спрямовувати на кого-небудь своє роздратування, свій гнів і т. ін.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.